Жадани - Сорока

Історія сіл Жадани та Сорока

На березі річки Соб  розташувались, доповнюючи одне одного, гарні села Іллінечини  Сорока та Жадани, які нічим не розділені проте існують, як одне ціле, маючи одну школу І-ІІІ ступенів в с. Жадани, де навчаються 140 дітей, один дитячий садочок «Берізка» в с. Жадани, куди ходить малеча із двох сіл  в кількості 54 дитини, один будинок культури в с. Сорока, де наші працівники культури навчають дітей мистецтву, проводять культурні заходи для мешканців двох сіл та виступають на високому рівні наші аматорські колективи.

Прекрасні два села з мальовничими краєвидами та працьовитими людьми.

Красиве село Сорока започатковане було з третього століття до нашої ери (про що свідчать археологічні розкопки проведені в 1970-х р.р, було знайдено житло-землянку овальної форми та багато речей побуту тих часів). Назва села пішла, на думку фахівців, від  скіфської курган – могили яка розташувалась неподалік, вона є однією з найбільших в Україні. При її обстеженні та вивченні дослідниками у 1846-1854р.р. вона сягала 30 сажнів. За переказами, під час розкопок було виявлено багато людських і кінських кісток, металеву збрую. Перші розкопки проводились ще в 1775 р.р. французами – емігрантами, які мешкали в Дашеві в маєтку графа В.Потоцького. На курган – могилі в 1671р. стояла восьмиствольна гармата якою обстрілювали Кальник під час боїв з військом польським на чолі з гетьманом Яном Собеським, стріляючи вояки шляхти корегували вогонь: «Став на сорок». Вершину кургану зняли там виготовляли порох. Місяц оборонявся Кальник, після поразки, шляхтичі зруйнували всі навколишні села. Зруйнована Сорока довго пустувала, але знову заселилась та вирує життям. Достеменно ніхто не знає може назва пішла від першого поселення в сорок хат, які були першими, але гарне село Сорока живе, молодіє та процвітає працьовитими людьми чаруючою природою.

Сороку прославив на весь світ Сорокський комбінат хлібопродуктів, до якого входило збудований землевласником паном Чеславом Ярошинським кам’яний млин в 1917 р. та залізничну станцію збудовану в 1913р., яка сполучала Оратів та працює і донині, для вантажних перевезень.

На території с.Сороки залишився дім пана Ч. Ярошинського в якому проживають  люди, дерев’яній  основі будівлі  більше 100 років.

Сорокське борошно займало друге місце по якості на весь Радянський Союз та продавалось в республіки Куби , Ефіопії.

За радянських часів в 1975р.  був побудований елеватор, який працює на даний час за сучасними технологіями, де встановлено сушарки іноземного виробництва для сушіння зернових культур та ріпаку,  підприємство газифіковане віднедавна та допомогло громаді газифікувати села Сорока та Жадани. Керівники підприємства допомагають також у вирішенні соціальних питань, нещодавно в 2016р. допомогли виділити кошти на поточний ремонт моста  який сполучає два наших села, постійно виділяють благодійну допомогу для школи та садочка.

У сімнадцятому столітті село Жадани входило до складу Дашівського маєтку графа Плятера, в кінці століття маєток перейшов у власність В.Потоцького із 1812 року дістався  у спадщину його сину Володимиру.

В селі Жадани була збудована, ще в 1752р. дерев’яна церква на честь  св.. Параскевії. Майже через століття з 1895 р. по 1903 р. за рахунок коштів генерала Павлова був збудований храм який був названий іменем Олександра Невського за проханням самого Павлова і на честь нього 12 вересня, села Жадани та Сорока відзначають храмове свято. Дивовижна споруда з фаянсовим іконостасом  який виконаний був на Кузнецовському фаянсовому заводі в місті Буди. Нажаль нині фаянсова кераміка та іконостас частково зруйновані, але прекрасний храм з міцної цегли, яку випалювали в с. Жадани на спеціально збудованому цегельному цеху стоїть до нині. На кошти парафіян та завдяки настоятелю храму Олександру церква відновлюється. На сільському кладовищі с. Жадани знаходиться братська могила загиблим воїнам яких розстріляли німці та напівживих закопали в землю. При окупації фашистських загарбників було розстріляно 14 чоловіків, наймолодшому 17 років найстаршому 45 років. Про ті трагічні  роки селяни пам’ятають і досі.

В центрі села Жадани стоїть пам’ятник загиблим воїнам приурочений сім’ї братів Кислюків. Також в честь них названо одну із вулиць. Із сім’ї Кислюків загинули 3 сина та батько, але з роду Кислюків більше 12 чоловіків закатовані в лагерях та загинули на фронті до 1945 року.

Також село не оминула війна в Афганістані, наші односельці віддавши борг Вітчизні 6 чоловіків, які воювали  в пісках та пустині. З них наш односелець Юрій Гаркушін не повернувся з війни, в його честь було названо одну із вулиць села Жадани, та встановлена меморіальна дошка в Жаданівській школі.

На території працює 4 фермерських господарства та нещодавно відкрився гранітний кар’єр.

Сорока та Жадани – це два квітучих і мальовничих подільських села, в яких завжди на першому плані  одвічні хліборобські турботи – зорати землю, вчасно посіяти, без втрат зібрати урожай, щоб на столі завжди був хліб і до хліба.