На Іллінеччині на даний час проживають чимало сімей-переселенців з дітьми з різних куточків України. Для них теж створили можливість дистанційного навчання. Наразі до освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти Іллінецької міської територіальної громади доєднались 52  дитини з інших населених пунктів нашої держави.

Реєстрація до школи внутрішньо переміщених дітей здійснюється за заявою одного з батьків, після чого учні можуть бути зараховані на навчання до школи, яка найближче знаходиться до місця їхнього теперішнього перебування.

Як розповіла начальник управління освіти Іллінецької міської ради Світлана Крот, розклад уроків може змінюватись.  Проводяться вони із дотриманням умов воєнного стану. У разі повітряної тривоги уроки призупиняються і відновлюються після сигналу відбою тривоги.

Щомісяця кожен переселенець отримуватиме 2000 грн. Реєстрація буде доступна через додаток “Дія”.

Сім’ї, в яких є діти, отримають по 3000 грн на кожну дитину.

Роботодавці, які приймуть на роботу переселенців, виплатять по 6500 грн за кожну тимчасово внутрішньопереміщену особу. Їх можна буде використовувати для виплати зарплат.

Родини, які нададуть притулок тимчасово внутрішньопереміщеним особам, отримають від держави щомісячну допомогу в 450 грн за кожну людину на оплату комунальних послуг.

Всі виплати здійснюватимуться на банківську картку.

Реєстрація переселенців у місцевих органах влади вже стартувала, а з 30 березня це можна буде зробити у додатку “Дія”.

У цьому відео я хочу окремо звернутися до українських міст та хоробрих жителів цих міст. До вільного півдня України, де сонце світить тільки бажаним гостям, а не випадковим «туристам» на танках. До Бердянська, Каховки, Енергодара, до Мелітополя і, звісно, Херсона.

До Херсона, де сьогодні ми побачили, як у вільних людей стріляють раби. Раби пропаганди, яка підміняє їхню свідомість. Раби, які звикли пакувати в автозаки всіх. Навіть бабусю з чистим білим плакатом. І навіть дівчину з аркушем А4, на якому написано лише одне слово – «мир».

Ці раби, яких прислала Росія, ніколи не бачили стільки вільних людей на площах, на вулицях. Ніколи не бачили тисяч людей, які не мають страху перед ним, перед рабами зі зброєю в руках. Раби сприймають волю як дикість, як небезпеку. У них переляк. Переляк, який пропагандисти вміють перекувати на ненависть. А далі – постріли в мирних вільних людей.

Херсоне, тримайся! Ми не забудемо ніколи ці кадри. Кадри з вашого міста. На вашій площі й вулицях ми були всі з вами разом. 40 мільйонів українців нашої держави. Мільйони й мільйони українців у світі. Ми всі бачили, як ви стоїте. Які ви. Ми всі відчули, як ви хочете повернути свободу. На землі, де, споглядаючи Чумацький Шлях, чумаки ходили по сіль, ворогам буде несолодко.

І щойно ми зможемо до вас пробитися, зможемо до вас прорватися, на кожного окупанта, який стріляв у мирних херсонців просто за синьо-жовтий колір, чекає чорна смуга.

І те ж саме чекає білих від переляку російських військових, яких сьогодні прогнали в Енергодарі. Мирні українці прогнали голими руками.

Чорна смуга буде в окупантів у Бердянську, буде в Мелітополі й Каховці. Всюди, де окупанти захоплюють наших людей. Тих, як вони думають, хто організовує спротив. Але у нас – не Росія. Запам’ятайте. І спротив тут не треба організовувати. Спротив для українців – це властивість душі. І я дуже хочу, щоб у вас, всі наші українці на півдні, ніколи не промайнула навіть на мить думка, ніби Україна про вас не памʼятає.

Щоразу, коли вам важко, коли вам боляче, коли ви чините спротив попри все, будь ласка, знайте, що в нас у цей час розривається серце, бо ми з вами не поруч.

І ми просимо Бога підтримати вас, поки не можемо вигнати чужинців. Це подвиг – те, що ви протестуєте. Це щастя, що такі люди в нас є. Що ми всі – Україна.

За час цього вторгнення серед мільйонів наших людей постійно заявляють про себе герої. Колись – звичайні українці, а зараз – борці. Чоловіки й жінки, які піднімаються за нашу державу. Повсюди: на півдні, на сході, на півночі, в центрі, на заході й за кордоном. Піднімаються так, що ворог не вірить. Не вірить, що це дійсно – реальність.

Але ми змусимо їх повірити. І змусимо запамʼятати, що до нас їм дороги немає.

І ніколи не буде. У Київ, який мужньо й велично стоїть над Дніпром. У Харків… Гордий, охайний, освічений Харків. Який вони бʼють, а він ніяк не підкоряється. Чернігів. Древній! Чернігів, який з часів Орди не знав такого звірства, яке переживає тепер від російських військових.

Суми, Охтирка й Лебедин… Ізюм, Дергачі… Волноваха, Попасна… Бородянка, Гостомель, Макарів… Миколаїв…

Маріуполь! Працьовите й чесне місто! Маріуполь. Яке окупанти просто знищують. Руйнують у попіл. Але яке переживе їх усіх. Нікчемних рабів, які не вміють піклуватися про власну країну. Про власних людей. А ще й ідуть у чужу.

За кожного українця ми боремося! І про всіх памʼятаємо! І кожному та кожній вдячні. Як людям, так і цим прекрасним містам.

Як і Львову, як і Франківську, Хмельницькому, Чернівцям, Тернополю, Луцьку, нашому Ужгороду… Кропивницькому, Запоріжжю, Дніпру, Кривому… Вінниці, Рівному… Черкасам, Полтаві… Одесі!

Тим, кого, можливо, нечасто згадують у промовах. Але хто дбає про наше спільне майбутнє. Про Україну. І про свободу – для кожного з нас. Хто приймає людей, які вимушено залишили свій дім. Хто працює на оборону. Хто відправляє гуманітарні вантажі. Хто розміщує евакуйовані підприємства. Хто лікує, хто допомагає. Усім нам, а отже – собі.

Великий народе великої України!

І я говорю це невипадково – великої України. Тому що звертаюся до всіх у нашій державі та до тих, хто за кордоном. У містах і в селах. На свободі й тимчасово під окупацією. У Криму, у Донецьку, в Луганську. Де так само повинні боротися за свободу і не чекати.

Звертаюся до всіх українців. Всюди, де ми є. Робіть усе для захисту нашої держави.

Для порятунку нашого народу. Боріться. Воюйте й допомагайте. Гоніть цих рабів! Гоніть окупантів! Щоб Україна жила. І ми всі – разом з нею.

Вільна і мирна. Яку ми так любимо.

Слава Україні!

Триває збройна агресія російської федерації проти нашої Держави. Переважна більшість завдань, що ставилася перед окупаційними військами їх командуванням залишається невиконаними.

Через активний супротив Сил оборони у взаємодії з громадянським суспільством російському агресору, Україна продовжує тримати рубіж оборони об’єднаної Європи.

Враховуючи великий некомплект людських ресурсів ворог вимушений переміщувати до кордонів України резерви з центрального та далекосхідного воєнних округів, проводити приховану мобілізацію та шукати підтримки у своїх малочисельних союзників. Також, окупанти продовжують практику залучення до безпосередніх бойових дій особового складу військових частин та підрозділів забезпечення, що є свідченням критичного стану ситуації у війську російських загарбників.

На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках противник намагається організувати інженерне обладнання позицій для ведення позиційної оборони, відновити логістичне забезпечення своїх підрозділів.

Ворог продовжує підступно знищувати інфраструктуру в захоплених містах, завдавати ракетно-бомбові удари по мирних кварталах Українських міст та сіл, грабувати, викрадати та брати у заручники цивільне населення.

На окремих напрямках противником зосереджуються сили і засоби для відновлення спроби здійснення наступальних дій.

У напрямку на Чернігів ворог наступальних дій не проводив. Продовжив підступно обстрілювати позиції підрозділів Збройних Сил України та густонаселені райони міста.

При спробі здійснення наступу у напрямку на Бровари зазнав значних втрат та був зупинений. Здійснює спроби провести заходи з відновлення боєздатності та інженерного обладнання зайнятих рубежів.

На Слобожанському напрямку активних наступальних дій ворог не веде. Продовжує блокування міста Суми. Наявними силами намагається блокувати місто Харків, здійснює вогневий вплив по оборонних рубежах та цивільній інфраструктурі українських міст Харкова та Чугуєва.

Окупанти продовжують докладати значних зусиль для встановленням контролю над містом Ізюм, у вказаному районі проводиться роззосередження військ. Противник намагається посилити угруповання, облаштовує смугу опорних пунктів.

На Донецькому напрямку ворог веде штурмові дії та проводить вогневі нальоти по всій лінії зіткнення. Намагався прорвати оборону позицій наших військ на Авдіївському напрямку, успіху не мав, зазнав втрат та відступив.

На Південнобузькому напрямку противник намагається втримати раніше зайняті рубежі, здійснює заходи з відновлення боєздатності, поповнення запасів.

Зберігаємо спокій! Разом переможемо! Слава Україні!

#stoprussia